Днями у столиці великого князя Ґедимінаса відбувся щорічний Вільнюський книжковий ярмарок. Із-поміж безлічі стендів був і український.
На ньому, крім інших своєю присутністю втамували спрагу читачів книги від видавництва "Zалізний Тато". За словами операційної директорки Ірини Голуб, «неймовірна кількість відвідувачів створювала відчуття, що на ярмарок приїхала вся Литва».
А проте, видавництво "Zалізний Тато" народжує на світ літературу інтелектуального дискомфорту, через яку у головах читачів трапляються "тектонічні зсуви". На ярмарковій полиці цьогоріч представлена майже повна збірка творів яскравого публіциста і громадського діяча Дмитра Корчинського з перевиданням його легендарного твору "Війна у натовпі", книга "Ґуру вільних радикалів" про українського дисидента Анатолія Лупиноса, вперше видана саме українською книга Джохара Дудаєва з передмовою його дружини – Алли Дудаєвої.
«Насправді, враження дуже позитивні, ми вражені великою увагою, яку нам приділили організатори виставки. І цей стенд, який нам виділили. І першого дня всі найважливіші люди Литви до нас приходили. І президент був, і спікерка була. І Посол, само собою, був. І всі відвідувачі з такою увагою і повагою цікавилися українськими книжками», – зауважує Ірина Голуб.
- Яким був запит українців на Вільнюському книжковому ярмарку? Що вони хотіли купити в першу чергу?
- Насамперед, це звичайно, була дитяча література і підліткова. В першу чергу майже все це розпродалося. Також був великий запит на літературу не для дітей, але для роботи з дітьми. Запитували, чи є там психологія якась для дітей, чи є філософія для дітей, чи є навчальна література. Таким був запит від українців, – каже пані Ірина.
Операційну директорку "Zалізного Тата" дуже здивувало те, що багато литовців вивчають українську мову. Це переважно вже дорослі люди, розповідає Ірина Голуб: «Вони запитують щось для дорослих, але таке просте для сприйняття. Тому що ці люди тільки починають вивчати українську. Це литовці! Литовці, які починають вчити українську мову. І це мене дуже сильно вразило».
Представниця видавництва "Zалізний тато" каже, що література про війну і пов'язана з війною була представлена на ярмарку в широкому асортименті, але люди не поспішали її купувати, мало цікавилися. Тому рекомендує литовцям читати дорослі книжки, можливо нескладну публіцистику.
«Насправді це можна зрозуміти, тому що захід відвідало багато людей, які тікали від війни. Можливо, вони не готові поки що читати таку літературу. Загалом дуже сподобалася сама організація виставки, вона велика, організатори не обмежилися суто книжками, а тут насправді є все, що пов'язано з культурою. Дуже крутий сучасний музичний салон.
Цікаво, що тут себе представляють і національний театр, і військова академія, і різні також культурні всякі установи, навчальні заклади. Все це пов'язано з книгами, навколо книг, але щось таке дотичне. Водночас, коли ти знаєш, скільки людей взагалі живе в Литві, то напевно, складалося враження, що просто сюди вся Литва приїхала в ці 4 дні. І, направду, це вражаюче», – ділиться враженнями пані Ірина.
Проте, українці й у Литві лишаються максималістами: за всі 4 дні книжкового ярмарку змогли почути від великої кількості колег і знайомих побажання більшої кількості саме українських локацій. Адже на ярмарку вона була лише одна.
«Так, всі казали: о, ми приїхали, а тут тільки один стенд, – і дуже дивувалися. Ми кажемо так, але тут представлені 10 українських видавництв. І трішки було розчарування. І засмучувалися, що більше немає українських локацій», – каже Ірина Голуб.
- Як українцям придбати літературу, яку вони хотіли б придбати, поза межами ярмарку?
- У нашого видавництва залишаються деякі книжки вже тут, в Литві, бо я їх багато замовила. Я також максималістка, ми частину віддамо в бібліотеки, тому що в перший день приходили представники з бібліотек і просили, особливо з регіонів. Але частину ми залишимо, і їх можна буде у нас на сайті придбати, і ми будемо розсилати по Литві. То ми відкриваємо, таку нову опцію. Я навіть візитівочки зробила "Zалізний тато" зараз вже і в Литві, і людям роздавала, люди також брали. Це так само буде, як і в Україні.
- У березні також розпочне свою роботу литовське відділення "Нової пошти". І, можливо, для Вашого видавництва це спростить логістику замовлення?
- Для мене це не спростить, тому що я всі книжки привезла сюди, і маю їх в наявності. А через "Нову пошту" мені великий наклад буде невигідно доставляти. Тому це, напевно, спростить тим українцям, які хочуть в Україні замовити книжки інших видавництв. А в моєму випадку ні.
P.S. Повертаючися з ярмарку зі справжнім скарбом від "Zалізного тата", згадував пророцтва героїв подарованих видавництвом книжок. Зокрема, дисидента Анатолія Лупиноса. Якби "література інтелектуального дискомфорту" призвела до "тектонічних зсувів" у масовій свідомості вчасно, чи дали б ми шанси статися цій війні?..
Олег ГОЛОВАТЕНКО,
журналіст Литовського національного радіо і телебачення